виправлення
ВИ́ПРАВЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. ви́правити 1–3.
За думкою вже вимальовується, а потім вибудовується оригінальний верстат для виправлення покручених конструкцій (Остап Вишня);
Виправлення в роботі та начерки-пояснення на полях сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу (з наук-попул. літ.);
– Я надто м'якосерда до нього [сина], мені шкода було його покарати як слід, тому я й віддала його вам на виправлення (З. Тулуб).
2. Те, чим що-небудь замінене, виправлене.
Перевидали підручник О. Кониського з деякими виправленнями в Полтаві 1907 року (з наук.-попул. літ.);
У податковій декларації не повинно бути підчищень, виправлень, дописувань і закреслень (крім передбачених формою декларації) (із журн.).
△ (1) Автомати́чне ви́правлення помило́к – процес виявлення і виправлення помилок за допомогою комп'ютера, без втручання людини.
Після автоматичного виправлення помилок необхідно знову пройти процедуру завантажування файлу (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)