виправляння
ВИПРАВЛЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. виправля́ти 1, 2.
Вигини усувають слюсарною операцією, що називається виправлянням (з навч. літ.);
Смикали то на те, то на те, то на підказування, то для помочі, то для виправляння чиїхось огріхів (П. Загребельний);
Виправляння малюнків-копій художник уважав за марнування часу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)