(те, що виправлене) поправка, розм. правка, книжн. коректив.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
виправлення —
ви́правлення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
виправлення —
-я, с. 1》 Дія за знач. виправити 1), 2). || У системах обробки даних – внесення змін (модифікація) у програму або в набір даних шляхом оновлення, додавання або вилучення окремих частин (фрагментів). Автоматичне виправлення помилок спец.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виправлення —
ВИ́ПРАВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́правити 1–3. За думкою вже вимальовується, а потім вибудовується оригінальний верстат для виправлення покручених конструкцій (Остап Вишня)...
Словник української мови у 20 томах
виправлення —
ВИ́ПРАВЛЕННЯ (те, чим що-небудь замінено, виправлене), КОРЕКТИ́В книжн., ПОПРА́ВКА розм., ВИ́ПРА́ВА заст., ПОПРА́ВА діал., ПРА́ВКА розм. (перев. у тексті).
Словник синонімів української мови
виправлення —
ВИ́ПРАВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ви́правити 1, 2. За думкою вже вимальовується, а потім вибудовується оригінальний верстат для виправлення покручених конструкцій (Вишня, І, 1956, 337); [Благонравов:] Прочитайте. (Подав папір.
Словник української мови в 11 томах