випрямляти
ВИПРЯМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПРЯМИТИ, млю, миш; мн. ви́прямлять; док., перех. Робити прямим, розправляти або ставити прямо, рівно що-небудь зігнуте.
Люди кинулися до своїх автомашин, на бігу випрямляючи плечі (Ле, Право.., 1957, 110);
Разів шість зачинав [старший] муштру, рівняв плечі та випрямлював ноги (Морд., І. 1958, 70);
Ходила [Олеся] тихо, випрямивши стан (Н.-Лев., III, 1956, 102);
// Робити що-небудь рівним; вирівнювати.
Канали перерізують вододіли басейнів рік, сполучають одну ріку з іншою, випрямляють їх русла (Фіз. геогр., 5, 1956, 50);
Випрямити дріт.
◊ Випрямля́ти (ви́прямити) струм, ел. — перетворювати змінний електричний струм на постійний.
Словник української мови (СУМ-11)