випрямляти
ВИПРЯМЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИПРЯ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПРЯМИТИ, млю, миш; мн. ви́прямлять; док., що.
Робити прямим, розправляти або ставити прямо, рівно що-небудь зігнуте, ввігнуте, вигнуте і т. ін.
Разів шість зачинав [старший] муштру, рівняв плечі та випрямлював ноги (Д. Мордовець);
Люди кинулися до своїх автомашин, на бігу випрямляючи плечі (Іван Ле);
Ходила [Олеся] тихо, випрямивши стан (І. Нечуй-Левицький);
// Робити що-небудь рівним; вирівнювати.
Канали перерізують вододіли басейнів рік, сполучають одну ріку з іншою, випрямляють їх русла (з навч. літ.).
△ (1) Випрямля́ти / ви́прямити струм, ел. – перетворювати змінний електричний струм на постійний.
Для багатьох цілей доводиться випрямляти струм (з наук.-попул. літ.);
Для того, щоб випрямити струм, використовуються діоди, які пропускають струм тільки в одному напрямку (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)