випрямляч
ВИПРЯМЛЯ́Ч, а́, ч., ел. Пристрій, призначений для перетворення змінного електричного струму на постійний.
Такий напівпровідник, як закис міді, відомий тим, що з нього виготовляють міднозакисні випрямлячі та фотоелементи (Наука.., 2, 1958, 8).
Словник української мови (СУМ-11)