випрямляч

ВИПРЯМЛЯ́Ч, а́, ч.

Пристрій, признач. для перетворення змінного електричного струму на постійний.

Такий напівпровідник, як закис міді, відомий тим, що з нього виготовляють міднозакисні випрямлячі та фотоелементи (з наук.-попул. літ.);

Випрямлячі використовуються у блоках живлення радіоелектронних пристроїв для перетворення змінної напруги на постійну (із журн.).

Значення в інших словниках

1. випрямляч — випрямля́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. випрямляч — -а, ч., ел. Пристрій, призначений для перетворення змінного електричного струму на постійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випрямляч — ВИПРЯМЛЯ́Ч, а́, ч., ел. Пристрій, призначений для перетворення змінного електричного струму на постійний. Такий напівпровідник, як закис міді, відомий тим, що з нього виготовляють міднозакисні випрямлячі та фотоелементи (Наука.., 2, 1958, 8).  Словник української мови в 11 томах