випірнати
ВИ́ПІРНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПІРНУТИ, ну, неш, док. Пірнаючи, з’являтися знову на поверхні води.
З цієї кручі хлопці, як купалися, стрибали сторч головою і потім далеко-далеко випірнали (Гр., І, 1963, 352);
Умк кинувся, щоб рятувати брата, але не встиг добігти до берега, як побачив Волохана, що випірнув з-під води (Трубл., І, 1955, 273).
Словник української мови (СУМ-11)