вировий

ВИРОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до вир.

Очі його розбігалися по неширокім, але розкішнім гірськім краєвиді, від тих овець, що, немов.. накидані були по полонині, аж до синього кришталевого плеса вирового (Фр., III, 1950, 8).

Значення в інших словниках

1. вировий — вирови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вировий — -а, -е. Прикм. до вир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вировий — ВИРОВИ́Й, а́, е́. Стос. до виру. Очі його розбігалися по неширокім, але розкішнім гірськім краєвиді, від тих овець, що, немов .. накидані були по полонині, аж до синього кришталевого плеса вирового (І.  Словник української мови у 20 томах