виробіток

ВИ́РОБІТОК, тку, ч.

1. Дія за знач. виробля́ти 1-5.

Наша країна домоглася значного збільшення виробництва металу, видобутку вугілля і нафти, виробітку електроенергії (Колг. село, 4.І 1955, 1);

[Вітровий:] Я сам розробив план, щоб різко повернути колгосп, підняти трудову дисципліну, збільшити норми виробітку (Корн., II, 1955, 221).

2. Кількість виробленого, одержаного внаслідок праці.

Брінкман закінчив підраховувати виробіток, стиха свиснув (Собко, Запорука.., 1952, 247);

Його виробіток уже перейшов через тисячу гектарів умовної оранки, хоч осінь ще триває (Ю. Янов., Київ. опов., 1948, 44).

Значення в інших словниках

1. виробіток — ви́робіток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. виробіток — -тку, ч. 1》 Дія за знач. виробляти 1-5). 2》 Кількість виробленого, одержаного внаслідок праці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виробіток — ВИ́РОБІТОК, тку, ч. 1. Дія за знач. виробля́ти 1–5. Про норми виробітку умовились хутко (О. Донченко). 2. Кількість виробленого, одержаного внаслідок праці. Його виробіток уже перейшов через тисячу гектарів умовної оранки, хоч осінь ще триває (Ю.  Словник української мови у 20 томах