виробіток

ви́робіток

-тку, ч.

1》 Дія за знач. виробляти 1-5).

2》 Кількість виробленого, одержаного внаслідок праці.

Значення в інших словниках

1. виробіток — ви́робіток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. виробіток — ВИ́РОБІТОК, тку, ч. 1. Дія за знач. виробля́ти 1–5. Про норми виробітку умовились хутко (О. Донченко). 2. Кількість виробленого, одержаного внаслідок праці. Його виробіток уже перейшов через тисячу гектарів умовної оранки, хоч осінь ще триває (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. виробіток — ВИ́РОБІТОК, тку, ч. 1. Дія за знач. виробля́ти 1-5. Наша країна домоглася значного збільшення виробництва металу, видобутку вугілля і нафти, виробітку електроенергії (Колг. село...  Словник української мови в 11 томах