виробіток

ВИ́РОБІТОК, тку, ч.

1. Дія за знач. виробля́ти 1–5.

Про норми виробітку умовились хутко (О. Донченко).

2. Кількість виробленого, одержаного внаслідок праці.

Його виробіток уже перейшов через тисячу гектарів умовної оранки, хоч осінь ще триває (Ю. Яновський);

Брінкман закінчив підраховувати виробіток, стиха свиснув (В. Собко).

3. гірн. Те саме, що ви́робка 1.

Території підземних гірничих виробітків можуть мати увігнуті (негативні) форми рельєфу, що утворилися в результаті просідання земної поверхні (з наук. літ.);

Головну небезпеку для шахтарів у вугільному виробітку становить метан, а для тих, хто добуває залізну руду, – підземні води (із журн.).

Значення в інших словниках

1. виробіток — ви́робіток іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. виробіток — -тку, ч. 1》 Дія за знач. виробляти 1-5). 2》 Кількість виробленого, одержаного внаслідок праці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виробіток — ВИ́РОБІТОК, тку, ч. 1. Дія за знач. виробля́ти 1-5. Наша країна домоглася значного збільшення виробництва металу, видобутку вугілля і нафти, виробітку електроенергії (Колг. село...  Словник української мови в 11 томах