вирослий

ВИ́РОСЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́рости 1-5.

Люди, ті вирослі в горах та лісах, уважали війтівський уряд великим тягарем (Фр., II, 1950, 32);

Моя Батьківщина — подолана ніч, На кремені вирослий колос, Моя Батьківщина — це Леніна клич, Це Партії голос (Рильський, І, 1956, 167);

Сонце.. гріло своїм щедрим промінням і цю пірамідку свіжої паркої чорноземлі, вирослу край шляху (Гончар, І, 1954, 417).

Значення в інших словниках

1. вирослий — ви́рослий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вирослий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до вирости 1-5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вирослий — ВИ́РОСЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́рости 1–5. Люди ті, вирослі в горах та лісах, уважали війтівський уряд великим тягарем (І. Франко); Син у неї був таким безборонним, як бувають хлопчики, вирослі без чоловічого товариства (В. Коротич); Сонце ..  Словник української мови у 20 томах