вирослий

ВИ́РОСЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до ви́рости 1–5.

Люди ті, вирослі в горах та лісах, уважали війтівський уряд великим тягарем (І. Франко);

Син у неї був таким безборонним, як бувають хлопчики, вирослі без чоловічого товариства (В. Коротич);

Сонце .. гріло своїм щедрим промінням і цю пірамідку свіжої паркої чорноземлі, вирослу край шляху (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. вирослий — ви́рослий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вирослий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до вирости 1-5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вирослий — ВИ́РОСЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́рости 1-5. Люди, ті вирослі в горах та лісах, уважали війтівський уряд великим тягарем (Фр.  Словник української мови в 11 томах