вискал

ВИ́СКАЛ, у, ч., рідко. Загальний вигляд рота, пащі з розсунутими губами і з відкритими зубами.

Мова його, що лилася звично і владно, підсилювалась всім його виглядом, кожним порухом розчепірених рук, жовтим вискалом зубів (Гончар, Таврія.., 1957, 81).

Значення в інших словниках

1. вискал — ви́скал іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. вискал — -у, ч., рідко. Загальний вигляд рота, пащі з розсунутими губами та з відкритими зубами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вискал — ВИ́СКАЛ, у, ч., рідко. Те саме, що ви́шкір. Мова його, що лилася звично і владно, підсилювалась всім його виглядом, кожним порухом розчепірених рук, жовтим вискалом зубів (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах