вискалений

ВИ́СКАЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́скалити.

Пам’ятає [Юлдаш] гостроребрі трупи отруєних звірів — скляні очі, вискалені зуби, висолоплені язики… (Донч., І, 1956, 145).

2. прикм. З відкритими зубами.

Зараз у нього був інший вигляд — карабін у руках, обличчя червоне, п’яне, вискалене (Скл., Легенд. начдив, 1957, 47).

Значення в інших словниках

1. вискалений — ви́скалений 1 дієприкметник від: ви́скалити ви́скалений 2 прикметник з відкритими зубами  Орфографічний словник української мови
2. вискалений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вискалити. 2》 прикм. З відкритими зубами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вискалений — ВИ́СКАЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́скалити. П'янi червонi обличчя, блискучi вiд поту й смальцю, що на їх [них] повиступав, якось чудно розтягалися, ..  Словник української мови у 20 томах