вислужений
ВИ́СЛУЖЕНИЙ, а, е, зах. Відставний.
Тут жив дідусь Тадеуша, старий, вислужений директор польської гімназії (Мак., Вибр., 1956, 380);
Найбільше товаришувала [Зоня] з ученицею Галею, дочкою місцевого поштаря, вислуженого майора (Ков., Світ.., 1960, 64).
Словник української мови (СУМ-11)