вислужуватися
ВИСЛУ́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́СЛУЖИТИСЯ, жуся, жишся, док.
1. заст. Ретельно служачи, домагатися вищої посади, звання.
Якима надихувала надія чинів, надія вислужитись, вийти в люди (Н.-Лев., І, 1956, 182);
— А ти тим часом вислужишся, офіцера заслужиш… (Мирний, IV, 1955, 53).
2. перед ким. Домагатися, шукати прихильності у кого-небудь, прислужуючись, утискуючи когось, наговорюючи на когось і т. ін.
Тепер на твоєму місці ота собака — Демид Плахотка. Вислужується перед хазяїном, про все йому розказує (Шиян, Баланда, 1957, 104);
Вимотували [управителі] всі жили в рабів-робітників, щоб вислужитися перед панами, власниками цього заводу (Донч., II, 1956, 61).
Словник української мови (СУМ-11)