вислухування

ВИСЛУ́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вислу́хувати 1, 2.

В ранню пору вийшов [генерал] на веранду подихати свіжим повітрям перед початком щоденного вислухування інформацій і рапортів військових начальників його з’єднання (Ле, Клен. лист, 1960, 15);

Мені веліли роздягнутись до пояса. І почалося вислухування.. Зіна переставляла на моїй спині, грудях та ребрах жовту дерев’яну трубочку (Збан., Малин. дзвін, 1958, 354).

Значення в інших словниках

1. вислухування — вислу́хування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вислухування — -я, с. Дія за знач. вислухувати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вислухування — ВИСЛУ́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вислу́хувати. В ранню пору вийшов [генерал] на веранду подихати свіжим повітрям перед початком щоденного вислухування інформацій і рапортів військових начальників (Іван Ле); Враження було таке...  Словник української мови у 20 томах