ВИ́СМИКНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́смикнути.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
висмикнутий —
ви́смикнутий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
висмикнутий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висмикнути. || висмикнуто, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
висмикнутий —
ВИ́СМИКНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́смикнути. Улита й тепер приставила стіл в куток і звеліла наймитові внести сіна та добрий пучок пшениці та жита, висмикнутий з стіжка (І. Нечуй-Левицький); На цій грядці росли буряки.
Словник української мови у 20 томах