1. Словник української мови в 11 томах

висмикнутий

ВИ́СМИКНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́смикнути.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висмикнутий — ви́смикнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. висмикнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висмикнути. || висмикнуто, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висмикнутий — ВИ́СМИКНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́смикнути. Улита й тепер приставила стіл в куток і звеліла наймитові внести сіна та добрий пучок пшениці та жита, висмикнутий з стіжка (І. Нечуй-Левицький); На цій грядці росли буряки. Словник української мови у 20 томах