1. Великий тлумачний словник сучасної мови

висмикнутий

ви́смикнутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до висмикнути.

|| висмикнуто, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висмикнутий — ви́смикнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. висмикнутий — ВИ́СМИКНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́смикнути. Улита й тепер приставила стіл в куток і звеліла наймитові внести сіна та добрий пучок пшениці та жита, висмикнутий з стіжка (І. Нечуй-Левицький); На цій грядці росли буряки. Словник української мови у 20 томах
  3. висмикнутий — ВИ́СМИКНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́смикнути. Словник української мови в 11 томах