висмоктаний
ВИ́СМОКТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́смоктати.
Далі пролетарій-підліток кидає жменю висмоктаного винограду на лисину дідичеві в долішньому ряді (Л. Укр., II, 1951, 524);
В світлицю злякано просунула скособочені плечі висмоктана жіночими хворобами Надежда (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 93);
*У порівн. [Микита:] Лице [у Семена] мов висмоктане, а очі як баньки!.. (Кроп., І, 1958, 74).
Словник української мови (СУМ-11)