1. Словник української мови в 11 томах

висмоктаний

ВИ́СМОКТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́смоктати.

Далі пролетарій-підліток кидає жменю висмоктаного винограду на лисину дідичеві в долішньому ряді (Л. Укр., II, 1951, 524);

В світлицю злякано просунула скособочені плечі висмоктана жіночими хворобами Надежда (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 93);

*У порівн. [Микита:] Лице [у Семена] мов висмоктане, а очі як баньки!.. (Кроп., І, 1958, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висмоктаний — ви́смоктаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. висмоктаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до висмоктати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висмоктаний — ВИ́СМОКТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́смоктати. Далі пролетарій-підліток кидає жменю висмоктаного винограду на лисину дідичеві в долішньому ряді (Леся Українка); Добре пекло гаряче сонце!.. Словник української мови у 20 томах
  4. висмоктаний — ви́ссати (ви́смоктати) / висиса́ти (висмо́ктувати) з па́льця. 1. Сказати, ствердити що-небудь, не спираючись на факти, не маючи для цього жодних підстав; вигадати. З якої ж би речі вона стала їй, Гаїнці, брехати?... Фразеологічний словник української мови