високодумно

ВИСОКОДУ́МНО, рідко. Присл. до високоду́мний.

Син високодумно проголошував щось далі. Та батько зовсім перестав його слухати (Шовк., Людина.., 1962, 309).

Значення в інших словниках

1. високодумно — високоду́мно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. високодумно — Присл. до високодумний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. високодумно — ВИСОКОДУ́МНО. Присл. до високоду́мний 1. Син високодумно проголошував щось далі. Та батько зовсім перестав його слухати (Ю. Шовкопляс); Нікольський, старший лікар форту, не перейнявся його тривогою ..  Словник української мови у 20 томах
4. високодумно — Високодумно нар. Гордо, высокомѣрно.  Словник української мови Грінченка