високодумство
ВИСОКОДУ́МСТВО, а, с., рідко. Зверхнє, зарозуміле ставлення до кого-, чого-небудь.
З усього того панського брикання, того високодумства, гордощів для вас користі, як з цапа — молока (Н.-Лев., І, 1956, 312).
Словник української мови (СУМ-11)