високодумство —
високоду́мство іменник середнього роду рідко
Орфографічний словник української мови
високодумство —
-а, с., рідко. Зверхнє, зарозуміле ставлення до кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
високодумство —
ВИСОКОДУ́МСТВО, а, с. Зверхнє, зарозуміле ставлення до кого-, чого-небудь; пиха. З усього того панського брикання, того високодумства, гордощів для вас користі, як з цапа – молока (І.
Словник української мови у 20 томах
високодумство —
ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм.
Словник синонімів української мови
високодумство —
ВИСОКОДУ́МСТВО, а, с., рідко. Зверхнє, зарозуміле ставлення до кого-, чого-небудь. З усього того панського брикання, того високодумства, гордощів для вас користі, як з цапа — молока (Н.-Лев., І, 1956, 312).
Словник української мови в 11 томах