1. Словник української мови Грінченка

високодумство

Високодумство, -ва

с. Высокомѣріе, гордость. Левиц. І. 502.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. високодумство — високоду́мство іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. високодумство — -а, с., рідко. Зверхнє, зарозуміле ставлення до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. високодумство — ВИСОКОДУ́МСТВО, а, с. Зверхнє, зарозуміле ставлення до кого-, чого-небудь; пиха. З усього того панського брикання, того високодумства, гордощів для вас користі, як з цапа – молока (І. Словник української мови у 20 томах
  4. високодумство — ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. високодумство — ВИСОКОДУ́МСТВО, а, с., рідко. Зверхнє, зарозуміле ставлення до кого-, чого-небудь. З усього того панського брикання, того високодумства, гордощів для вас користі, як з цапа — молока (Н.-Лев., І, 1956, 312). Словник української мови в 11 томах