високодумство
високоду́мство
-а, с., рідко.
Зверхнє, зарозуміле ставлення до кого-, чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- високодумство — високоду́мство іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- високодумство — ВИСОКОДУ́МСТВО, а, с. Зверхнє, зарозуміле ставлення до кого-, чого-небудь; пиха. З усього того панського брикання, того високодумства, гордощів для вас користі, як з цапа – молока (І. Словник української мови у 20 томах
- високодумство — ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм. Словник синонімів української мови
- високодумство — ВИСОКОДУ́МСТВО, а, с., рідко. Зверхнє, зарозуміле ставлення до кого-, чого-небудь. З усього того панського брикання, того високодумства, гордощів для вас користі, як з цапа — молока (Н.-Лев., І, 1956, 312). Словник української мови в 11 томах
- високодумство — Високодумство, -ва с. Высокомѣріе, гордость. Левиц. І. 502. Словник української мови Грінченка