висповідатися
ВИ́СПОВІДАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. церк. Покаятися на сповіді в своїх гріхах.
Висповідавшись, прийшла вона з церкви і.. лягла мерщій спати (Мирний, III, 1954, 60).
2. перен. Відверто розповісти про свої переживання, заповітні думки, висловити погляди і т. ін.
А Опанас, очевидячки, рад був, що може перед кимось висповідатися, що знайшов слухача, який розуміє його (Фр., IV, 1950, 288);
— Я не втерпів і висповідався перед моїм напарником з інвалідної команди (Ю. Янов., II, 1954, 82).
Словник української мови (СУМ-11)