висуванка

ВИСУВА́НКА, и, ж. Жін. до висува́нець.

Маячка останні місяці працювала як висуванка в галузі культроботи по жіночих бараках (Коцюба, Нові береги, 1959, 408).

Значення в інших словниках

1. висуванка — висува́нка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. висуванка — -и. Жін. до висуванець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висуванка — ВИСУВА́НКА, и, ж. Жін. до висува́нець. Маячка останні місяці працювала як висуванка в галузі культроботи по жіночих бараках (Г. Коцюба).  Словник української мови у 20 томах