висівчаний

ВИСІВЧА́НИЙ, а, е. Прикм. до ви́сівки.

Значення в інших словниках

1. висівчаний — висівча́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. висівчаний — -а, -е. Прикм. до висівки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висівчаний — ВИСІВЧА́НИЙ, а, е. Те саме, що висівко́вий. Кількість висівчаних частинок у борошні другого ґатунку досягає 80 відсотків (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. висівчаний — Висівчаний, -а, -е Изъ отрубей сдѣланный.  Словник української мови Грінченка