Великий тлумачний словник сучасної мови

висівчаний

висівча́ний

-а, -е.

Прикм. до висівки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. висівчаний — висівча́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. висівчаний — ВИСІВЧА́НИЙ, а, е. Те саме, що висівко́вий. Кількість висівчаних частинок у борошні другого ґатунку досягає 80 відсотків (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. висівчаний — ВИСІВЧА́НИЙ, а, е. Прикм. до ви́сівки.  Словник української мови в 11 томах
  4. висівчаний — Висівчаний, -а, -е Изъ отрубей сдѣланный.  Словник української мови Грінченка