висівчаний
висівча́ний
-а, -е.
Прикм. до висівки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висівчаний — висівча́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- висівчаний — ВИСІВЧА́НИЙ, а, е. Те саме, що висівко́вий. Кількість висівчаних частинок у борошні другого ґатунку досягає 80 відсотків (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- висівчаний — ВИСІВЧА́НИЙ, а, е. Прикм. до ви́сівки. Словник української мови в 11 томах
- висівчаний — Висівчаний, -а, -е Изъ отрубей сдѣланный. Словник української мови Грінченка