1. Словник української мови Грінченка

висівчаний

Висівчаний, -а, -е

Изъ отрубей сдѣланный.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висівчаний — висівча́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. висівчаний — -а, -е. Прикм. до висівки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висівчаний — ВИСІВЧА́НИЙ, а, е. Те саме, що висівко́вий. Кількість висівчаних частинок у борошні другого ґатунку досягає 80 відсотків (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. висівчаний — ВИСІВЧА́НИЙ, а, е. Прикм. до ви́сівки. Словник української мови в 11 томах