висівчаний
ВИСІВЧА́НИЙ, а, е. Прикм. до ви́сівки.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- висівчаний — висівча́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- висівчаний — -а, -е. Прикм. до висівки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- висівчаний — ВИСІВЧА́НИЙ, а, е. Те саме, що висівко́вий. Кількість висівчаних частинок у борошні другого ґатунку досягає 80 відсотків (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- висівчаний — Висівчаний, -а, -е Изъ отрубей сдѣланный. Словник української мови Грінченка