витрачання
ВИТРАЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. витрача́ти.
Чи не пора вже нам заговорити про економне витрачання природних запасів? (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 168);
Скрізь повинні бути складені місячні плани витрачання кормів (Колг. Укр., 9, 1959, 2).
Словник української мови (СУМ-11)