витрушування
ВИТРУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. витру́шувати 1, 2.
Цілий тиждень Христя.., наче в каторжній роботі, коло печі крутилася, уриваючи післяобідній зайвий час на підмазування, витрушування (Мирний, III, 1954, 81).
Словник української мови (СУМ-11)