витрушування —
витру́шування іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
витрушування —
-я, с. Дія за знач. витрушувати 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
витрушування —
ВИТРУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. витру́шувати 1, 2. Цілий тиждень Христя.., наче в каторжній роботі, коло печі крутилася, уриваючи післяобідній зайвий час на підмазування, витрушування (Панас Мирний); Витрушування насіння з шишок проводять у спеціальних барабанах (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
витрушування —
ВИТРУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. витру́шувати 1, 2. Цілий тиждень Христя.., наче в каторжній роботі, коло печі крутилася, уриваючи післяобідній зайвий час на підмазування, витрушування (Мирний, III, 1954, 81).
Словник української мови в 11 томах