витрушування
ВИТРУ́ШУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. витру́шувати 1, 2.
Цілий тиждень Христя.., наче в каторжній роботі, коло печі крутилася, уриваючи післяобідній зайвий час на підмазування, витрушування (Панас Мирний);
Витрушування насіння з шишок проводять у спеціальних барабанах (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)