вихвалення —
ви́хвалення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вихвалення —
-я, с. Дія за знач. вихвалити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вихвалення —
ВИ́ХВАЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́хвалити і ви́хвалитися. Він закінчив свою полум'яну промову черговим вихваленням “нашої улюбленої і дорогої, доброї та ласкавої іменинниці” (із журн.); – Не вважайте за вихвалення, але в нас усі відповідально ставляться до роботи (із журн.).
Словник української мови у 20 томах