вихвалення

Значення в інших словниках

1. вихвалення — ви́хвалення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. вихвалення — -я, с. Дія за знач. вихвалити. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихвалення — ВИ́ХВАЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́хвалити і ви́хвалитися. Він закінчив свою полум'яну промову черговим вихваленням “нашої улюбленої і дорогої, доброї та ласкавої іменинниці” (із журн.); – Не вважайте за вихвалення, але в нас усі відповідально ставляться до роботи (із журн.). Словник української мови у 20 томах