вихвалення
ви́хвалення
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихвалення — -я, с. Дія за знач. вихвалити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихвалення — ВИ́ХВАЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́хвалити і ви́хвалитися. Він закінчив свою полум'яну промову черговим вихваленням “нашої улюбленої і дорогої, доброї та ласкавої іменинниці” (із журн.); – Не вважайте за вихвалення, але в нас усі відповідально ставляться до роботи (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- вихвалення — ВИ́ХВАЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́хвалити. Словник української мови в 11 томах