вихвачення —
ви́хвачення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вихвачення —
-я, с. Дія за знач. вихватити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вихвачення —
ВИ́ХВАЧЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ви́хватити. Вихвачення з історії окремих “вигідних” подій, укладання їх у струнку концепцію рано чи пізно мали зіграти злий жарт не тільки із істориками, але й із політиками (з газ.).
Словник української мови у 20 томах