Словник української мови в 11 томах

вихвачений

ВИ́ХВАЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́хватити.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вихвачений — ви́хвачений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. вихвачений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вихватити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихвачений — ВИ́ХВАЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́хватити. Дзевановський кинувся на Дзержка з вихваченою з піхов шаблею, але їх розняли (з мемуарної літ.  Словник української мови у 20 томах