вихватка

ВИ́ХВАТКА, и, ж. Несподіваний різкий виступ, недоброзичлива або ворожа дія проти кого-небудь.

Не відчувала [Любов Прохорівна] себе якось зачепленою тими вихватками злого Преображенського (Ле, Міжгір’я, 1953, 419);

Ризикуючи наразитися на якусь вихватку, він повернувся обличчям до гостей і мовчки став перед ними (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 19);

У полку тоді було 15 комуністів, і Щорс вміло розставив їх у всіх підрозділах, щоб вони організовували червоноармійців, розбивали вихватки ворогів (Скл., Легенд. начдив, 1957, 46);

// Вчинок, що виходить за межі узвичаєних норм поведінки.

І все ж… Не було ні одної хуліганської вихватки Жолудя, над якою не витав би дух Сашки Інтелігента (Мик., II, 1957, 477);

// Жарт, вигадка.

І Майбородиха, і Галецька трошки якось повеселішали од тієї дурненької вихватки й розбалакались (Н.-Лев., IV, 1956, 304);

Рідкодуб і Карась разом з усіма реготали з вихватки хитрого Христича… (Кир., Вибр., 1960, 178).

Значення в інших словниках

1. вихватка — ви́хватка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вихватка — -и, ж. Несподіваний різкий виступ, недоброзичлива або ворожа дія проти кого-небудь. || Вчинок, що виходить за межі узвичаєних норм поведінки. || Жарт, вигадка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихватка — Вибрик, витівка, див. видумка, вискік  Словник чужослів Павло Штепа
4. вихватка — ВИ́ХВАТКА, и, ж., розм. Несподіваний різкий виступ (у 4 знач.), недоброзичлива або ворожа дія проти кого-небудь. Не відчувала [Любов Прохорівна] себе якось зачепленою тими вихватками злого Преображенського (Іван Ле)...  Словник української мови у 20 томах
5. вихватка — див. витівка; фортель  Словник синонімів Вусика
6. вихватка — ВИ́СТУП (дія, спрямована проти кого-, чого-небудь), ПОХІ́Д, ВИ́ПАД, ВИ́ХВАТКА (недоброзичлива або ворожа); ВИ́ЛАЗКА (зухвала). Серед гостей.. йдуть поважні розмови.. про послідні виступи нового молодого отамана опришків Марусяка (Г.  Словник синонімів української мови