Значення в інших словниках
-
вихватка —
ви́хватка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
вихватка —
-и, ж. Несподіваний різкий виступ, недоброзичлива або ворожа дія проти кого-небудь. || Вчинок, що виходить за межі узвичаєних норм поведінки. || Жарт, вигадка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вихватка —
Вибрик, витівка, див. видумка, вискік
Словник чужослів Павло Штепа
-
вихватка —
ВИ́ХВАТКА, и, ж., розм. Несподіваний різкий виступ (у 4 знач.), недоброзичлива або ворожа дія проти кого-небудь. Не відчувала [Любов Прохорівна] себе якось зачепленою тими вихватками злого Преображенського (Іван Ле)...
Словник української мови у 20 томах
-
вихватка —
ВИ́СТУП (дія, спрямована проти кого-, чого-небудь), ПОХІ́Д, ВИ́ПАД, ВИ́ХВАТКА (недоброзичлива або ворожа); ВИ́ЛАЗКА (зухвала). Серед гостей.. йдуть поважні розмови.. про послідні виступи нового молодого отамана опришків Марусяка (Г.
Словник синонімів української мови
-
вихватка —
ВИ́ХВАТКА, и, ж. Несподіваний різкий виступ, недоброзичлива або ворожа дія проти кого-небудь. Не відчувала [Любов Прохорівна] себе якось зачепленою тими вихватками злого Преображенського (Ле, Міжгір’я, 1953, 419)...
Словник української мови в 11 томах