вихвачений
ВИ́ХВАЧЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до ви́хватити.
Дзевановський кинувся на Дзержка з вихваченою з піхов шаблею, але їх розняли (з мемуарної літ.);
Режисер залишається вірним своєму принципу кінодокументаліста – про кожну людину, вихвачену з натовпу, можна зняти неповторну історію (із журн.);
– Нас дуже турбує, що в кодексі передбачені вихвачені із загального контексту заходи, які не дадуть очікуваного результату (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)