вихвачення

ВИ́ХВАЧЕННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ви́хватити.

Вихвачення з історії окремих “вигідних” подій, укладання їх у струнку концепцію рано чи пізно мали зіграти злий жарт не тільки із істориками, але й із політиками (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вихвачення — ви́хвачення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вихвачення — -я, с. Дія за знач. вихватити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихвачення — ВИ́ХВАЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́хватити.  Словник української мови в 11 томах