вихровий

ВИХРОВИ́Й, а, е. Прикм. до ви́хор¹ 1.

Летять у далеч роки, Як вітер вихровий (Криж., Під зорями.., 1950, 25).

Значення в інших словниках

1. вихровий — вихрови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вихровий — -а, -е. Прикм. до вихор I 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихровий — ВИХРОВИ́Й, а, е. 1. Прикм. до ви́хор¹ 1. Рухається величезний колодязь порожнечі, оточений тисячокiлометровим кiльцем .. суцiльно вируючих хмар, де все кипить, закручується спiралями на вихрових обертових швидкостях (О.  Словник української мови у 20 томах